«Космічна трилогія», К.С. Люїс, Свічадо, Львів, 2010
Книги англійського письменника Клайва Стейплза Люїса, автора знаменитих «Хронік Нарнії», недаремно порівнюють іноді з добрим вином: з роками вони не застарівають, а, навпаки, стають щораз кращими, набувають нових смислових відтінків і зовсім не губляться на тлі всього написаного опісля. Це, без сумніву, стосується і «Космічної трилогії» - написаної у 1938-45 рр. величної саги, дія якої розгортається на кількох планетах Сонячної системи.
Люїс вважається одним із найбільших апологетів християнства ХХ століття. Його твори видавалися в цілому світі мільйонними накладами; можна сміливо стверджувати, що Люїса читали більше, ніж усіх богословів нашого часу разом узятих. Поза тим, він володів незвичайним талантом уміло й органічно поєднувати в єдиному контексті античну міфологію, елементи середньовічного світогляду та християнські погляди - тут рівних йому ще треба пошукати.
Любителі класичної наукової фантастики «Космічну трилогію» іноді критикують, адже автор не ставив собі за мету наукову достовірність і не звертав особливої уваги на технічні деталі. Натомість поціновувачі літератури з філософським підтекстом над романами трилогії просто розкошують - небагато знайдеться книг, де перед читачем розгортається така грандіозна картина світобудови, заторкується стільки болючих питань, пов'язаних із розвитком сучасної цивілізації, і стільки питань власне філософських, які зачіпають першооснови людського буття.
Перший роман, «За межі Мовчазної планети», можна вважати своєрідним прологом до всієї історії. Він найкоротший за обсягом і написаний, як на Люїса, доволі простою, невибагливою мовою. Тут читач знайомиться з головним героєм перших двох романів і одним із героїв роману третього - кембриджським філологом Елвіном Ренсомом. Літературознавці досі сперечаються, хто послужив авторові прототипом: дехто твердить, що він зобразив тут самого себе, інші ж вважають, що головного героя трилогії змальовано з Дж. Р. Р. Толкіна - колеги і друга Люїса по Оксфордському університету і літературному гуртку «інклінгів». За сюжетом, Ренсом потрапляє до рук зловмисників, які викрадають його і вивозять на далеку планету Малакандра. Тільки згодом він дізнається, що так у Глибоких Небесах іменують планету, відому на Землі як Марс (земляни називають Глибокі Небеса космосом, який вважають - цілком даремно - холодною й безживною пусткою). На Малакандрі Ренсом зустрічає кілька видів розумних істот, а також елділів - під цією назвою Люїс вивів у своїй трилогії ангелів, хоч і відступив при цьому від постулатів традиційної християнської ангелології. Верховний елділ (Оярса) Малакандри розкриває йому очі на багато речей, про які він раніше і не здогадувався, зокрема, на безупинну боротьбу сил добра і зла, що справіку точиться у Всесвіті. Цікаво, що змальована у «Космічній трилогії» картина Всесвіту у багатьох аспектах нагадує середньовічну космологію - недарма Люїс був одним із найавторитетніших медієвістів свого часу.
Другий роман трилогії, «Переландра», цілком справедливо вважається однією з вершин творчості Люїса. Цього разу головний герой, той-таки Елвін Ренсом із Кембриджа, опиняється на планеті Переландра, яку ми знаємо під назвою Венера. Письменник дає тут повну волю своїй уяві - і створює неймовірні за красою описи фантастичних переландрійських краєвидів. Перед читачем ніби наяву постає "м'який, по-материнськи ласкавий, тендітно-яскравий світ - чарівний, як світанок, теплий, як полудень, і лагідний, як надвечір'я". На планеті панує первозданна ідилія, а на плавучих островах, що гойдаються на хвилях безмежного океану, живе тільки двоє людей - Владар із Владаркою чи Тор із Тінідріл, тамтешні Адам із Євою. Проте і туди проникає зло; історія, що трапилася з праматір'ю людського роду, може повторитися і на Переландрі - й завадити цьому до снаги тільки Ренсомові, якого, виявляється, й послано туди саме з такою метою. Та спочатку треба прийняти непросте рішення... Адже «один камінь може змінити течію цілої ріки, а цієї страшної миті таким каменем, що опинився у центрі уваги цілого всесвіту, був він, і елділи всіх світів - безгрішні, осяяні вічним світлом створіння - завмерли у Глибоких Небесах, очікуючи, яке ж рішення прийме Елвін Ренсом із Кембриджа...» Саме у «Переландрі» Люїс образно й вельми проникливо говорить про такі складні філософські питання як природа спокуси і справжнє значення насолоди, саме у цьому романі задум «Космічної трилогії» набуває остаточної повноти і виразності.
Дія третього роману, «Мерзенної сили», відбувається в Англії, у звичному для Люїса університетському середовищі. У передмові автор пише: «У цій книзі нагромаджено чимало різних небилиць та чортовиння... Мені залежало на тому, щоб показати, як те чортовиння стикається з представниками якоїсь звичайної, всіма шанованої професії, тож із-поміж усіх професій я обрав свою - не тому, звісно, що університетські працівники легше піддаються на підступи всілякої нечисті, а тільки через те, що це єдина професія, яку я знаю достатньо добре, аби про неї писати». Ренсому в цьому романі відведено дещо другорядну роль, натомість на перший план виходять Джейн і Марк Стадоки - типові представники того ж таки університетського середовища, молоде подружжя, яке опиняється в самій гущі доволі моторошних подій. Як і в перших двох романах, перед нами - протистояння сил добра (очолювана Ренсомом спільнота із Сент-Ен) і зла (Національний інститут координованих експериментів), майстерно зображене на тлі вигадливого переплетіння легенд артурівського циклу, античної міфології і навіть натяків на ще не опубліковані на той час рукописи Толкіна. Врешті-решт добро бере гору, проте війна триває і далі...
Ці три романи К. С. Люїса справедливо вважаються класичними взірцями філософської фантастики ХХ століття. Не доводиться сумніватися, що читачі, які в дитинстві захоплювалися казковим світом Нарнії, так само захоплено стежитимуть і за напруженими перипетіями «Космічної трилогії».
Андрій Маслюх
Книжку «За межі мовчазної планети. Переландра» можна придбати у крамницях "Свічадо" за адресами: м. Львів, вул. Лисенка 2, у новій книгарні на вул. Б. Лепкого, 4; у м. Київ, вул. Покровська 6, станція метро "Контрактова площа". Крім того, Ви можете замовити цю книгу на офіційному сайті видавництва "Свічадо" www.svichado.com Запитуйте також у парафіяльних крамницях!
Оставить комментарий
Комментарии
На этой странице еще нет комментариев.
Комментарии по RSS для этой страницы | RSS лента всех комментариев










В основу повести Степки Воробья «Срыв» положены реальные события из жизни отдельных христиан, сведенные в одну историю.


Кілька років тому Люба Кіндратович вела на сторінках тижневика «Аудиторія» рубрику «Долі людські».
